Проведення “взаємозаліку” (списання боргу) співмешканця з ОСББ
Питання взаємозаліку, тобто виконання певних робіт в рахунок заборгованості по квартплаті, не є новим в Україні. Актуальне воно і для ОСББ. Тож, розглянемо правові аспекти цього явища.
12 вересня 2018 року набрала чинності Постанова КМУ №711, яка визначає порядок списання боргу співвласника перед об’єднанням. Згідно неї списання, або зменшення розміру заборгованості, відбувається після виконання співвласником робіт з утримання будинку (ремонту, реконструкції, технічного переоснащення; це можуть бути роботи з прибирання під’їздів або прибудинкової території, дрібні ремонти тощо), вартість яких не перевищує суму боргу. Також, в постанові сказано, що для виконання таких робіт укладається відповідний договір з зазначенням вартості робіт, умов придбання необхідних матеріалів та обладнання тощо. Договір укладається за ініціативою співвласника або голови об’єднання.
Власне, подібний порядок існував і раніше, він був затверджений Постановою КМУ від 11 жовтня 2002 р. №1521, що втратила чинність з прийняттям Постанови 711. Так, в новому Порядку є декілька суттєвих відмінностей, розглянемо чи роблять вони новий Порядок зручнішим, зрозумілішим та простішим.
Оподаткування. В старому порядку було чітко прописано: “Доходи, отримані членом об’єднання в результаті виконання робіт, передбачених цим Порядком, оподатковуються відповідно до законодавства.” В новому ж Порядку таке формулювання відсутнє, але це не скасовує вимог Податкового кодексу щодо оподаткування доходів громадян. Адже, Постанова 711 не вводить ніякої нової форми договору і таке “відпрацювання”, згідно Цивільного кодексу, все ж залишається договором цивільно-правового характеру. І тому виплати нараховані фізичній особі (в даному випадку співвласнику) є доходом, і як наслідок, мають обкладатися відповідними податками та зборами. Це 18% податку на доходи фізичних осіб, 1.5% військового збору, що вираховуються із доходу, та 22% ЄСВ, що сплачується об’єднанням понад нарахований дохід. Тож, сума, яку буде зараховано в рахунок погашення заборгованості – це сума яку співвласник мав би отримати “на руки”, і вона буде меншою на 19.5% (18% ПДФО + 1.5% військовий збір) від зазначеної в договорі. Тобто, у співвласника все ж залишиться заборгованість, а ОСББ “недоотримає” ці кошти, ще й витратиться на сплату ЄСВ. А закладати вартість робіт “з запасом” не дозволяє п.1 нового Порядку, де сказано, що вартість робіт не може перевищувати суму боргу. Таке собі замкнене коло.
Якщо ми зробимо деякі припущення, наприклад такі що, можливо, малось на увазі, що до вартості робіт, у випадку “відпрацювання” боргу, мають включатися відповідні податки та внески. Адже, якщо б об’єднання прийняло на роботу працівника, який би виконував ці роботи – то до вартості цих робіт, точніше сказати собівартості, податки та збори мали б включатися. Або, якщо б пропонувалась якась нова форма договору, по якій нараховані виплати не вважалися б доходом фізичної особи, і не підлягали оподаткуванню – тоді б питання було б вирішеним. Але такі ініціативи означали б зміни і в інших нормативно-правових документах, зокрема у Цивільному та Податковому кодексах. В новому Порядку нічого цього немає, та й відсутність коментарів від ДФС, з цих питань, не сприяє проясненню ситуації.
Тож, поки що, краще вважати такий договір цивільно-правовим з усіма можливими наслідками.
Зарахування “наперед”. У старому порядку була можливість зарахування частини (або усієї) вартості робіт “наперед” – в рахунок майбутніх нарахувань, або виплатити залишок вартості, що перевищує розмір заборгованості, готівкою співвласнику. В новому порядку така можливість відсутня, натомість сказано, що вартість робіт не повинна перевищувати суму боргу (п.1 Порядку). Можливість виплати готівки також відсутня. Отже, відтепер, виконувати роботи в рахунок внесків до ОСББ, можна тільки якщо є заборгованість. Ніякого виконання робіт “наперед“ в рахунок майбутніх нарахувань не дозволяється. Тож, якщо співвласник надумав щось зробити у будинку власним коштом, розраховуючи, що це буде зараховано йому в рахунок внесків – як би це крамольно не звучало – йому слід для початку накопичити заборгованість. Та й тоді, як видно з вищенаведеного, це не надто вигідний механізм. Тому краще сплачувати внески вчасно. Без таких “відпрацювань”.
Обопільна згода. У старому порядку було таке формулювання: “Рішення про виконання членом об’єднання робіт приймається правлінням об’єднання за заявою його члена або власною ініціативою правління у разі згоди члена об’єднання.” Тобто, правління ОСББ могло відхилити пропозицію співвласника про “відпрацювання”. В новому порядку формулювання дещо інше: “Правління об’єднання за заявою співвласника, який має заборгованість із сплати внесків та платежів, або за власною ініціативою укладає за згодою такого співвласника з ним договір про виконання робіт на суму, що не перевищує суму заборгованості.” В ньому виключено слова про прийняття правлінням відповідного рішення. Начебто, тепер правління не може відмовити співвласнику у його праві “відпрацювати” борги. Але явно цього теж не сказано. В той же час, повноваження виконувати списання боргів мають делегуватися правлінню загальними зборами співвласників (п.2 Порядку). Тож, можливість відмови все ж таки є. Також, потрібна згода співвласника на “відпрацювання”.
Які висновки з цього можна зробити? А такі, що новий Порядок зробив процес “відпрацювання” більш незрозумілим та незручним. Можна сказати, взагалі непридатним для використання. І кожне ОСББ, яке захоче скористатися цим порядком, буде робити все на свій страх і ризик.
Поширена донині практика приймати від співвласників матеріали теж дещо втрачає сенс. Адже, як було сказано вище, для цього у співвласника має бути заборгованість, наперед взаємозалік не проведеш. Тобто, співвласник маючи заборгованість може купити матеріали і ними списати (зменшити) свій борг. Але ж можна просто оплатити внески на таку ж суму.
У підсумку, до отримання роз’яснень щодо застосування цього Порядку, ми не рекомендуємо проводити списання (зменшення) заборгованості шляхом “відпрацювання”.
 співмешканця){kind=link}