Новий Закон про житлово-комунальні послуги. Що нового?

Новий Закон про житлово-комунальні послуги. Що нового?

 

Нововведення нового Закону про ЖКП – пеня, абонплата, відключення та інше у цій статті

 

З 1 травня 2019 року повністю вступив в силу новий Закон про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 № 2454-VIII.

Усі суттєві нововведення цього Закону можна відобразити у наступному переліку:

  1. Введення пені
  2. Місцеве самоврядування встановлює тарифи на:
    1. централізоване водопостачання
    2. централізоване водовідведення
    3. постачання теплової енергії
    4. постачання гарячої води
  3. Плата за абонентське обслуговування
  4. Обслуговування внутрішньобудинкових мереж – постачальник чи управитель?
  5. Індивідуальні та колективні договори, колективний споживач
    1. Оформлення претензій – той хто уклав договір (індивідуальний чи колективний)
  6. Штраф виконавцю за послуги неналежної якості або її ненадання
  7. Припинення надання послуг через борги (електроенергія та газопостачання регулюються окремими документами)
  8. Для управителів – один (чи більше) працівник, атестований як “менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)”
  9. Несанкціонований доступ – був і в старому законі
  10. Встановлення оренди, сервітутів на використання спільного майна багатоквартирного будинку
  11. Зміни до договору

 

Але про все по порядку.

 

Введення пені. Одним з найскандальніших нововведень Закону є нарахування пені для населення.

Попереднім Законом про ЖКП пені для населення не передбачалось. Тож, відтепер виконавець послуги та/або управитель має право нараховувати пеню при наявності заборгованості. Але цезовсім не означає, що з 01.05.2019р. усім у кого є заборгованість за житлово-комунальні послуги почнуть нараховувати пеню. Ні.

У п.3 Перехідних положень до Закону зазначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними новим Законом. Як пояснюється у листі Мінрегіонбуду від 02.05.2019р. №7/10.1/7260-19 це значить, що пеня нараховується тільки за умови укладання нового договору за правилами визначеними новим Законом. Тобто, пеня нараховується у разі несвоєчасної оплати за умови укладання нового договору після 1 травня 2019 року.

Пеня починає нараховуватись з першого робочого дня наступного за останнім днем терміну оплати, який визначено договором. Розмір пені визначений Законом від 0 до 0,01% загальної суми боргу за кожен день прострочки. Але загальна сума пені не може перевищувати суму боргу.

Але, тут є деякі нюанси. Згідно абз.3 п.1 ст.26 Закону, пеня не нараховується споживачам, які мають право на пільги або субсидії, якщо їм не перераховані кошти за такі пільги та субсидії. Тобто, держава заборгувала пільговикам та субсидіантам відповідні кошти. Якщо це документально підтверджено. Також пеня не нараховується споживачам, що мають невиплачену заборгованість по заробітній платі, яка підтверджена документально.

 

Встановлення тарифів на комунальні послуги органами місцевого самоврядування. До повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення тарифів на комунальні послуги, якщо інше не передбачено законом. До комунальних послуг новим Законом про ЖКП віднесено такі послуги:

  • послуги з постачання та розподілу природного газу (тарифи регулюються НКРЕКП)
  • постачання та розподілу електричної енергії (тарифи регулюються НКРЕКП)
  • постачання теплової енергії
  • постачання гарячої води
  • централізованого водопостачання
  • централізованого водовідведення
  • поводження з побутовими відходами.

 

Тож, тарифи на комунальні послуги, крім послуг з постачання та розподілу природного газу та постачання та розподілу електроенергії, встановлюються органами місцевого самоврядування. Тарифи на послуги з газо- та електропостачання встановлюються НКРЕКП. Також, нагадуємо, що тарифи на послугу з управління багатоквартирним будинком є договірною і встановлюється з домовленністю сторін.

 

Плата за абонентське обслуговування. Ще одним “неприємним” нововведенням Закону є плата за абонентське обслуговування.

Під платою за абонентське обслуговування мається на увазі відшкодування витрат виконавця на укладання договору, розподіл між споживачами обсягів комунальної послуги спожитої у багатоквартирному будинку, витрати на приймання та обробку платежів.

Також у Законі сказано, що до плати за абонентське обслуговування

… у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів – розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку;

Але які саме це випадки, у тексті Закону згадувань не зустрічається. Раніше, ці витрати були включені до складу тарифу на відповідну комунальну послугу, а з 1 травня 2019 виділені в окремий платіж. Але, як і у випадку з пенею, така абонплата з’являється тільки у договорах укладених за новими правилами. Розмір такої плати встановлюється виконавцем, але не більше граничного розміру абонентської плати, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Наразі існує лише проект Постанови КМУ, якою регулюється формула визначення граничного розміру абонплати. Тож, допоки Постанову не буде прийнято розмір такої абонплати є спірним моментом.

 

Формула розрахунку граничного розміру абонентської плати, у проекті Постанови викладена у такому вигляді:

РПгрн = ЗПмін х СДсер х К,

де РПгрн – граничний розмір плати, гривень в місяць на одного абонента;

ЗПмін – законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати на відповідну дату, гривень;

СДсер – середній кількісний склад домогосподарства, що становить 2,58 осіб;

К – коефіцієнт відшкодування домогосподарством витрат, понесених виконавцем комунальних послуг при наданні цих послуг у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, та віднесених до плати за абонентське обслуговування, що становить:

0,004 – для виконавця послуг з постачання теплової енергії та/або послуг з постачання гарячої води;

0,0035 – для виконавця послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

0,0015 для виконавця послуг з поводження з побутовими відходами.

!Важливо. Плата за абонентське обслуговування стягується лише при укладенні “індивідуального” договору між споживачем та виконавцем.

 

Обслуговування внутрішньобудинкових мереж. До прийняття цього Закону, технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж входило до складу послуги з управління багатоквартирним будинком і було задачею управителя. Відтепер же, за умови укладення “колективного” договору, споживачі мають право обирати виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових мереж, що забезпечує надання відповідної комунальної послуги. Чи буде це виконавець відповідної комунальної послуги, управитель чи якась інша особа – вирішують співвласники.

Крім послуг з постачання та розподілу природного газу та постачання та розподілу електричної енергії – тут можливість вибору у співвласників обмежена. Та й Закон дає дещо протилежні вказівки щодо обслуговування внутрішньобудинкових мереж електро- та газопостачання. Так, абзац 4 пункту 3 статті 14 каже:

Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб’єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, за рахунок співвласників.

Тобто, тут йдеться про те, що співвласники самі визначають хто буде виконувати обслуговування цих внутрішньобудинкових мереж. Але, абзац перший пункту 3 статті 19 каже таке:

Для забезпечення безперервності та безпеки газопостачання оператор газорозподільної системи здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках.

І тут вже чітко говориться, що обслуговування внутрішньобудинкових мереж газопостачання здійснює оператор газорозподільної мережі і у співвласників немає можливості обрати іншого виконавця цих робіт.

Щодо обслуговування внутрішньобудинкових мереж електропостачання пункт 3 статті 20 каже таке:

Для забезпечення безперервності та безпеки електропостачання енергопостачальник або інший суб’єкт господарювання, який має дозвіл на проведення таких робіт, здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання в житлових будинках.

Тобто, для внутрішньобудинкових мереж електропостачання співвласникам дається можливість самостійно визначити виконавця робіт з їх технічного обслуговування, але за умови, що такий суб’єкт господарювання матиме відповідний дозвіл на виконання таких робіт.

Отже, з усього вищенаведеного можна зробити такий висновок, що у для технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж газопостачання здійснюється лише оператором газорозподільної мережі, а для мереж електропостачання – або енергопостачальником, або іншою особою, що має відповідний дозвіл.

При укладенні ж “індивідуального” договору – обслуговування внутрішньобудинкових мереж здійснюється тільки виконавцем комунальної послуги, крім послуг з постачання та розподілу природного газу та постачання та розподілу електричної енергії. З нашої точки зору, це є досить логічним кроком, адже якщо споживач укладає “індивідуальний” договір з виконавцем комунальної послуги, то логічно, що виконавець має забезпечувати надання послуги безпосередньо у помешканні (приміщенні) споживача, а не на лінії розмежування зовнішніх мереж виконавця (оператора зовнішніх мереж) та внутрішньобудинкових мереж. Таким чином між споживачем та виконавцем не виникає проміжної ланки у вигляді управителя (іншої особи) у питаннях безперервного надання послуги.

Якщо ж укладається “колективний” договір, від імені “всього будинку” – то задача виконавця забезпечити надання послуги якраз “до будинку”, на межі внутрішньобудинкових та зовнішніх мереж. В цьому разі співвласники самі вирішують питання обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж та підтримання їх у робочому стані.

! Капітальні ремонти внутрішньобудинкових мереж виконуються окремо визначеною співвласниками особою (юридичною або фізичною) або самостійно та здійснюється за рахунок співвласників.

 

Індивідуальні та колективні договори. Законом вводяться поняття “індивідуального договору” та “колективного договору” про надання комунальних послуг.

Індивідуальний договір – це звичайний договір про надання комунальної послуги, який укладається між споживачем та виконавцем послуги, як це було до прийняття Закону.

Колективний договір – укладається між виконавцем послуги та уповноваженою особою, від імені усіх співвласників будинку. Тобто, не окремі договори між кожним окремим співвласником та виконавцем, а один договір на усіх співвласників будинку. Уповноваженою особою, при цьому, які підписує договір від імені усіх співвласників, згідно з Законом, може бути:

  • один із співвласників багатоквартирного будинку
  • управитель багатоквартирного будинку
  • уповноважений на такі дії орган управління ОСББ
  • правління ЖБК
  • інша фізична чи юридична особа, яка уповноважена вчиняти такі дії відповідним рішенням співвласників будинку або правлінням ОСББ

Тобто, підписантом колективного договору може бути будь-яка особа уповноважена на такі дії рішенням співвласників будинку або правлінням ОСББ, у разі створення ОСББ у будинку. Крім цього, у такому рішенні співвласників (правління ОСББ) мають бути зазначені умови договору, а саме:

  • уповноважену особу, яка від імені та за рахунок співвласників укладає та виконує колективний договір про надання комунальних послуг;
  • порядок ведення уповноваженою особою обліку обсягу спожитих комунальних послуг та їх оплати, у тому числі стосовно кожного співвласника;
  • порядок та умови здійснення уповноваженою особою розподілу між співвласниками обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до законодавства;
  • визначення та порядок фінансування витрат уповноваженої особи, пов’язаних з укладенням та виконанням колективного договору про надання комунальних послуг;
  • порядок перерахування співвласниками на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий уповноваженою особою, коштів для оплати спожитих обсягів комунальної послуги.

 

Але даний список умов договору не є вичерпним.

Суттєві умови договору єдині як для індивідуальних договорів, так і для колективних, і включають наступне:

  • перелік послуг;
  • вимоги до якості послуг;
  • права і обов’язки сторін;
  • відповідальність сторін за порушення договору;
  • ціна послуги;
  • порядок оплати послуги;
  • порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
  • строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

 

Суттєвою відмінністю колективного договору від індивідуального є те, що при укладенні колективного договору до вартості комунальної послуги, по такому договору, не включається плата за абонентське обслуговування та плати за обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

Обслуговування внутрішньобудинкових мереж, у разі укладення колективного договору, здійснюється, на розсуд співвласників, або власними силами, або управителем, або іншою особою (фізичною чи юридичною) чи, навіть, виконавцем комунальної послуги.

При укладенні індивідуального договору – технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з газо- та електропостачання). В цьому випадку, якщо управління багатоквартирним будинком здійснюється управителем, до договору з управління вносяться зміни в частині зменшення витрат технічне на обслуговування та поточний ремонт відповідних внутрішньобудинкових мереж.

Тож, з економічної точки зору, колективні договори є дешевшими для споживачів.

! Але, укладення колективного договору можливо лише за умови встановлення будинкового приладу комерційного обліку (загальнобудинкового лічильника). Або декількох, якщо у будинку декілька вводів. При цьому, розподіл обсягу спожитих послуг у будинку між споживачами здійснює уповноважена особа, яка укладає договір. Або інша особа уповноважена на це рішенням співвласників або правлінням ОСББ.

 

Закон окремо виділяє послуги з постачання та розподілу природного газу та постачання та розподілу електричної енергії. Для них передбачено можливість укладення тільки індивідуальних договорів.

 

Також, для колективних договорів, Закон передбачає деякі особливості.

По-перше, при укладенні колективного договору, уповноважена особа відкриває окремий банківський рахунок зі спеціальним режимом використання для кожної комунальної послуги. Кошти на такому рахунку є власністю співвласників будинку і можуть бути використані виключно для оплати відповідної комунальної послуги. На кошти, що перебувають на такому рахунку, не може бути звернено стягнення або накладено арешт за зобов’язаннями співвласників або уповноваженої особи, що не стосуються виконання умов колективного договору по відповідній комунальній послузі.

По-друге, у разі виникнення заборгованості по колективному договору, виконавець послуги звертається з претензією щодо стягнення безпосередньо до того співвласника (тих співвласників), який заборгував, а не до уповноваженої особи. А от інформацію про тих співвласників, що заборгували, виконавець послуги отримує саме від уповноваженої особи, звертаючись до неї з відповідним запитом. Але, якщо уповноважена особа протягом 10 календарних днів з дня отримання такого запиту не надала інформацію про боржників – то вже в цьому випадку, виконавець послуги має право звернути претензію на уповноважену особу. При цьому, якщо уповноважена особа сплатила заборгованість – то право на стягнення боргу зі співвласника, що заборгував переходить до уповноваженої особи (регрес). Тобто, боржник вже винен не виконавцю, а уповноваженій особі.

І третє, уповноваженій особі може сплачуватися плата за організацію укладання та виконання колективного договору. Рішення про необхідність здійснення такої плати та її розмір приймається рішенням співвласників (правлінням ОСББ).

У разі укладання колективного договору від імені ОСББ, умови таких договорів та повноваження правління ОСББ (голови ОСББ), щодо вчинення таких дій, мають бути викладені у Статуті об’єднання.

! По кожній окремій комунальній послузі в одному будинку можливе обрання різних моделей організації договірних відносин (індивідуальні чи колективні договори)

 

! Важливо. Згідно п.7 ст.14 Закону, якщо співвласники самостійно не обрали жодну з моделей організації договірних відносин з виконавцями або не дійшли згоди розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових мереж – то між споживачем та виконавцем укладається індивідуальних договір з деякими особливостями, що перелічені нижче.

Зупиняючись на цьому пункті, хотілося б підкреслити, що Закон виділяє тут саме розмір плати за обслуговування, при цьому тариф/ціна на саму послугу та розмір плати за абонентське обслуговування не виносяться на узгодження між споживачем та виконавцем. Так як, тариф/ціна на послугу встановлюється органом місцевого самоврядування, а граничний розмір плати за абонентське обслуговування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Але повернемось до особливостей укладення індивідуальних договорів у таких випадках:

  • до вартості послуг виконавця не включається плата за обслуговування внутрішньобудинкових мереж
  • обслуговування внутрішньобудинкових мереж, поточний та капітальний ремонти здійснюються за рахунок співвласників самостійно або уповноваженими на це особами. Інакше кажучи, обслуговування внутрішньобудинкових мереж залишається у управителя
  • ну і відповідно виконавець забезпечує надання послуги належної якості на межі зовнішніх та внутрішньобудинкових мереж, на вводі в будинок

 

Але Законом не визначено термінів протягом яких споживачі та виконавець мають дійти згоди щодо вартості обслуговування внутрішньобудинкових мереж та/або обрання моделі договірних відносин.

 

Оформлення претензій до виконавця. Також новий Закон передбачає деякі зміни у порядку оформлення претензій. При індивідуальному договорі, ініціатором перевірки кількості та якості комунальних послуг виступає споживач (або його представник). В перевірці приймають участь споживач (його представник) та виконавець (його представник. Також на вимогу споживача, у перевірці можуть приймати участь представник ОСББ або управителя, при цьому вони також підписують акт-претензію. Але їх неприбуття на перевірку або відмова від підписання акта-претензії не є перешкодою для проведення перевірка та складання акту-претензії.

При колективному договорі, ініціатором перевірки виступає уповноважена особа (об’єднання співвласників, управитель) – сторона договору. Співвласники беруть участь у перевірці за бажанням.

 

Штраф виконавцю. Крім санкцій для споживачів комунальних послуг, Закон передбачає відповідальність і для виконавців за ненадання послуги, надання не в повному обсязі або неналежної якості.

Так, згідно п.2 ст.26 Закону виконавець зобов’язаний не тільки виконати перерахунок за ненадані або неналежної якості (не в повному обсязі) послуги, а ще й сплатити споживачеві штраф (пеню, неустойку). Розмір та порядок сплати таких санкцій зазначається у договорі. Тож, якщо при укладенні договору між споживачем та виконавцем комунальної послуги після 1 травня 2019, виконавець не зазначив у такому договорі штрафні санкції для себе – споживач має повне право вимагати включення відповідних умов до договору.

Але, пунктом 3 статті 26 Закону виконавцеві надається право уникнути санкцій, якщо він (виконавець) доведе, що в точці обліку (на вводі в будинок для колективних договорів або на вводі в квартиру (приміщення) для індивідуальних договорів) якість та обсяг послуги відповідав вимогам встановленим договором або законодавством.

 

Обмеження (припинення) надання послуги через борги. Новий Закон надає право виконавцям обмежувати (припиняти) надання послуги, інакше кажучи, відключити постачання послуги (води, тепла тощо) через заборгованість споживачів. Незалежно від обраної моделі договірних відносин (колективні чи індивідуальні). Про це сказано у п.4 ст.26 Закону.

Порядок обмеження (відключення) наступний: при виникнені заборгованості, виконавець направляє споживачеві попередження про наявність в нього боргу та можливе відключення. При чому, дата виникнення заборгованості не може бути ранішою ніж день, наступний за граничним терміном оплати по договору. Далі, споживачу надається термін у 30 днів з дня отримання такого повідомлення для вирішення питання щодо погашення боргу або укладання договору реструктуризації.

Якщо ж споживач протягом відведеного терміну не вжив жодних заходів, виконавець здійснює відключення. Відключення здійснюється у присутності особи, яка виконує обслуговування відповідних внутрішньобудинкових мереж (це може бути управитель або інша особа, або навіть сам виконавець комунальної послуги) або її представника, а також представників управителя чи ОСББ. Неприбуття цих осіб не є перешкодою для здійснення відключення. Зазначені особи не мають права перешкоджати представникам виконавця здійснювати відключення, та зобов’язані надати доступ до мереж будинку для здійснення виконавцем відключення конкретного споживача.

!Постачання послуги відновлюється з дня наступного за днем погашення споживачем заборгованості у повному обсязі або за днем укладання договору про реструктуризацію.

Крім цього, виконавець має право обмежити (припинити) надання послуги споживачеві у разі відмови споживача надати представникам виконавця доступ до належних споживачу приміщень у випадках аварійних ситуацій або інших профілактичних заходів. Перелік ситуацій, коли представники виконавця мають право доступу до приміщень споживача зазначено у п.1 ст.29 Закону.

Обмеження (припинення) надання комунальних послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу здійснюється відповідно до законів, що регулюють сфери електричної енергії та природного газу.

 

Атестація управителів. Пункт 5 статті 18 Закону вводить обов’язкову вимогу для управителів мати у штаті як мінімум одного найманого працівника, що пройшов атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії “менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)”. Управитель фізична особа-підприємець може самостійно пройти таку атестацію.

Порядок здійснення такої атестації, перелік критеріїв, яким мають відповідати підприємства, установи та організації, що здійснюють таку атестацію та зовнішній вигляд кваліфікаційного сертификату затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 28.11.2018 №1010. Згідно цієї Постанови органом сертифікації (підприємство, установа чи організація, що здійснює атестацію) може бути будь-яке підприємство, установа чи організація, не обов’язково освітнього напрямку, яке відповідає зазначеним критеріям, зокрема:

  • має нормативно-технічну документацію яка визначає вимоги до проведення та оцінки результатів професійної атестації та відповідає Порядку здійснення професійної атестації
  • має затверджені схеми проведення сертифікації міжнародним та національним стандартам, що регламентують діяльність органів із сертифікації персоналу та опису професії “менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)” у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (розділі 5 випуску 87)
  • наявність фахівців, що здійснюють сертифікацію, і які:
    • мають вищу освіту та досвід роботи на керівній посаді в галузі ЖКГ не менше 5 років
    • мають досвід роботи у освітній галузі та вищу освіту не нижче другого (магістерський) або третього (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівня
    • мають вищу освіту та досвід роботи не менше двох років в органах сертифікації у галузі оцінювання персоналу.

Вимоги до кількості таких фахівців не висуваются.

 

Несанкціонований доступ до помешкання (приміщення) споживача. Закон зобов’язує споживача надавати доступ до своїх квартир та/або нежитлових приміщень (п.1 ст.29) у випадках:

  • ліквідації та відвернення аварій, пов’язаних із наданням відповідної комунальної послуги, – цілодобово;
  • встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку – згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком.

Відмова споживача надати доступ представникам виконавця в цих випадках є підставою для “відключення” споживача від комунальної послуги, до моменту надання доступу.

Але у невідкладних випадках, пов’язаних з необхідністю рятування життя і здоров’я людей та/або їхнього майна виконавцю (його представникам) надається право несанкціонованого (без згоди власники) доступу до приміщення в якому наявні причини виникнення ситуації, що загрожує життю чи здоров’ю людей або їхньому майну.

Право виконавця та порядок здійснення несанкціонованого доступу до помешкання (приміщення) споживача у таких випадках було прописано і у старому Законі про ЖКП. І суттєвих відмінностей немає, але все ж зупинимось на ньому більш детально.

Несанкціонований доступ до житла (іншого приміщення) здійснюється представником виконавця у присутності:

  • власне, представники виконавця
  • представник органів внутрішніх справ
  • працівники аварійно-ремонтної бригади
  • власник (користувач) з будь-якої із сусідніх квартир (приміщень, будівель, якщо це приватний сектор)
  • представник управителя та/або об’єднання співвласників багатоквартирного будинку

Також може бути присутній власник житла (приміщення) у яке здійснюється несанкціонований доступ, але його відсутність не є перешкодою для здійснення такого доступу.

Якщо власник житла (приміщення) присутній і відмовляється надати доступ до нього, представник виконавця повідомляє його про початок несанкціонованого доступу. Під час несанкціонованого доступу представниками аварійно-ремонтної бригади здійснюється такий комплекс робіт:

  • забезпечення доступу до житла, іншого об’єкта нерухомого майна, у тому числі, за потреби, шляхом порушення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів будівель і приміщень після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу;
  • здійснення огляду місця аварії та/або місця виникнення неполадок, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам;
  • проведення ремонтних та відновлювальних робіт;
  • невідкладне відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон, замків, запорів на них та інших елементів будівель і приміщень, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення відповідних ремонтних та відновлювальних робіт;
  • дотримання прав осіб, які проживають (перебувають) у відповідному житлі, іншому об’єкті нерухомого майна, мінімізація негативних наслідків несанкціонованого доступу, зокрема щодо їхнього майна, та обмеження доступу лише тими приміщеннями, в яких виконуються відповідні ремонтні та відновлювальні роботи.

Тобто, якщо під час несанкціонованого доступу будуть зламані двері чи вікна (а вони будуть зламані), аварійно-ремонтна бригада має відновити їх цілісність.

Під час несанкціонованого доступу представник виконавця складає акт про здійснення несанкціонованого доступу та проведення ремонтних і відновлювальних робіт, який підписується всіма учасниками такого доступу. В акті обов’язково зазначаються:

  • підстави для здійснення несанкціонованого доступу;
  • інформація про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, які вели переговори із споживачем, у разі їх проведення;
  • причина та місце виникнення аварії, перелік неполадок;
  • перелік виконаних робіт;
  • прізвища, імена, по батькові та посади учасників несанкціонованого доступу;
  • інформація про спосіб і час відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів будівель і приміщень, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення ремонтних та відновлювальних робіт.

Оригінал акта залишається у виконавця, іншим учасникам видається завірена виконавцем копія акта.

Після завершення усіх робіт та відновлення цілісності дверей та/або вікон, представник виконавця опечатує відновлені двері, вікна та інші елементи, що були пошкоджені та зазначає дату та час опечатування.

Усі зазначені вище учасники несанкціонованого доступу повинні бути присутніми під час такого доступу до повного завершення робіт та опечатування відновлених елементів будівель та приміщень.

Витрати на здійснення несанкціонованого доступу покладаються на особу, з вини якої сталася аварія.

 

Встановлення сервітутів на використання майна, оренди. Закон дає право управителю, за дорученням та від імені співвласників, надавати спільне майно в оренду та встановлювати сервітути щодо використання спільного майна (абз.5 п.3 ст.8).

Для цих цілей, управитель відкриває окремий рахунок у банку для приймання таких платежів. Цей же рахунок може бути використаний для внесків на капітальні ремонти та реставрацію.

Кошти на цьому рахунку є власністю співвласників будинку і можуть бути використані тільки за цільовим призначенням. На ці кошти не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями управителя.

У разі зміни управителя кошти з цього рахунку у частині залишків від надходжень від оренди та сервітутів, повертаються співвласникам пропорційно до частки співвласника багатоквартирного будинку.

Кошти від оренди та сервітутів спрямовуються на капітальний ремонт спільного майна будинку, якщо інше не встановлено договором про управління або рішенням співвласників (правління ОСББ).

 

Укладання договору про надання комунальних послуг та зміни до нього. Договір про надання комунальної послуги укладається терміном на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

При укладанні договору з виконавцем комунальної послуги споживач має право запропонувати власну редакцію договору. Процедура укладання договору за новими правилами така: ініціювати укладання договору може будь-яка з сторін, як виконавець, так і споживач. Отже, сторона, яка бажає укласти договір звертається до іншої з пропозицією укласти відповідний договір і направляє проект договору складений у відповідності з типовим (типовий договір затверджується Кабінетом Міністрів України або іншим державним органом уповноваженим на це законом).

Якщо інша сторона, наприклад, виконавець, протягом 30 днів з дня одержання пропозиції споживача та проекту договору не надав своїх заперечень до договору, протоколу розбіжностей або свою редакцію проекту договору. І при цьому продовжив надання комунальної послуги споживачу – договір вважається укладеним у редакції споживача.

Якщо споживач, який отримав проект договору від виконавця, протягом 30 днів з дня отримання проекту договору, не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, не запропонував свою редакцію договору, не надіслав виконавцю відмову від укладання договору та продовжив споживання комунальної послуги – договір вважається укладеним у редакції виконавця.

Зміни, доповнення до договору узгоджуються за цими ж правилами.

Необґрунтована відмова споживача від укладання договору є підставою надання йому комунальної послуги з боку виконавця. Під “необґрунтованою відмовою” мається на увазі відмова споживача від укладання договору без будь-яких пояснень або вимог до кількості та якості послуги та/або змін, пропозицій, доповнень до договору.

При цьому, відмова від однієї з сторін не забороняє повторного звернення з пропозицією про укладання договору.

Відмова від укладання договору не звільняє споживача від оплати фактично спожитих комунальних послуг.

 

 

Також ви можете скористатися веб-сервісом “ОСББ 365” та завжди бути в курсі всіх витрат вашого об’єднання. Подробиці у відео: https://www.youtube.com/watch?v=utp5L-mf7ME Реєструйтеся вже зараз та отримуйте 90 днів БЕЗКОШТОВНОГО користування: https://osbb365.com/ua/

 

 

0 Коментарів

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*